План Чистяківської залізничної гілки (1909)

План Чистяківської залізничної гілки, 1909 р. Топографічна основа плану — Генеральний план Міуського округу Області Війська Донського, 1880 року. Масштаб: дві версти на дюйм (1:84 000).

На плані зображені проектовані гілки ширококолійної залізниці, а також проектовані дротові дороги. Нумерацією позначені власники рудників: Олексіївське гірничопромислове товариство, Овчаренко, Дурман і Лашин, Югаков, Пєнкін, Івонін, Желкович, Безчинський, Бродський, Беділо, Потапов, Фомін.

Завантажити (1,16 мб, 1 263 x 1 361 px)
Джерело: Павло Белицький

Bassin du Donetz. Схематична мапа Донецького басейну (Atlas Châtel et Dollfus. Les Houillières européennes, 1931)

Bassin du Donetz. Схематична мапа Донецького басейну з атласу Шатель і Дольфус: Вугільні басейни Європи (Atlas Châtel et Dollfus. Les Houillières européennes) видавництва Société de documentation Industrielle (Paris), 1931 р. Масштаб: 1:800 000. Науковий редактор Антуан Пол (Antoine Pol) (1888-1971). Шатель і Дольфус (Châtel et Dollfus) була компанією з торгівлі вугіллям, заснованою у східній Франції. Згодом вона перетворилася на одну з провідних у світі брокерських контор вугільної промисловості з офісами по всій Франції та Західній Європі.

Чорними трикутниками позначені вугільні шахти, а кольорами виділено 4 райони видобутку: Артемівська округа, Сталінська округа, Луганська округа та Шахтинська округа.

Орографическо-географическая карта Одесского военного округа (1866)

Орографічно-географічна карта Одеського військового округу, складена та видана Військово-топографічним відділом Головного штабу у 1866 році. Масштаб: 20 верст на дюйм (1:840 000).

Carte du bassin houiller du Donetz. Карта Донецького кам'яновугільного басейну (1880)

Carte du bassin houiller du Donetz. Карта Донецького кам'яновугільного басейну.  Масштаб: 1:5 030 000. Карта походить із видання «Нова загальна географія: Земля і люди» («La Nouvelle Géographie universelle, la terre et les hommes»), об'ємної праці Жан-Жака Елізе Реклю (Jacques Élisée Reclus), що складається з 20 томів (1876–1894). Картограф — Шарль Перрон (Charles Perron).

Завантажити (0,96 мб, 1 200 x 1 200 px)

Стратиграфическая легенда и схема палеозойских, мезозойских и кайнозойских отложений Украинского щита и Донецкого бассейна для карт масштаба 1:50 000 (1968)

Стратиграфическая легенда и схема палеозойских, мезозойских и кайнозойских отложений Украинского щита и Донецкого бассейна для карт масштаба 1:50 000. Киев : Наукова Думка, 1968. 129 с.

Запропоновані стратиграфічні схеми та проєкт умовних позначень для карт масштабу 1:50 000 розроблено за дорученням Міністерства геології УРСР групою співробітників Київського державного університету ім. Т.Г. Шевченка та Інституту геологічних наук АН УРСР.

Схеми розроблено для двох регіонів – Донецького басейну та Українського щита (УЩ).

Роботу очолювали: з докембрію – В.К. Куликовський, з палеозою – А.П. Ротай, з мезозою – О.В. Іванников і В.В. Пермяков, з палеогену – М.М. Клюшников, з неогену – Г.І. Молявко.

Окрім безпосередніх виконавців, до роботи з підготовки стратиграфічних схем та легенд було залучено також широкий круг спеціалістів територіальних геологічних трестів "Київгеологія", "Дніпрогеологія", "Луганськгеологія" та "Артемгеологія".

Завантажити PDF

Лже-Юзівка та шахтарські мотиви на листівках Якова Переха. Юзівка, початок XX ст.

«Юзовка. Работа в шахте. Укрепление стен и потолка подземных коридоров шахты». Поштова листівка, початок XX ст.

Коногон. Зниклі професії Донбасу

Коногон за роботою. Рудник «Вітка» Новоросійського товариства. Юзівка, початок ХХ ст.

Коногон — це зникла шахтарська професія, яка існувала в шахтах до впровадження механізованих засобів транспортування корисних копалин. Коногони займалися керуванням конями, що використовувалися для перевезення вагонеток з вугіллям, рудою або іншим вантажем по підземним тунелям шахти.

Карта производственных объединений Донецкого бассейна (1986)

Карта производственных объединений Донецкого бассейна. Горная энциклопедия. Том 2. / Под редакцией Е. А. Козловского. М. : Советская энциклопедия, 1986. С. 247.

На карті позначено номер, центр і межі виробничих об’єднань, найбільші діючі шахти, найстаріші діючі шахти та великі шахти, що будуються.

Спеціальний зміст розробили: Ю.В. Нікітіна, А.І. Сверчкова.

І ПАВЛОГРАДУГОЛЬ: 1 – им. Героев Космоса, 2 – Благодатная, 3 – им. Ленинского Комсомола Украины, 4 – Самарская, 5 – Днепровская, 6 – Западно-Донбасская 21/22, 7 – Западно-Донбасская, 27/35-5, 8 – им. XXVI съезда КПСС. II ДОБРОПОЛЬЕУГОЛЬ: 9 – Красноармейская, 10 – Новодонецкая, 11 – Белозерская, 12 – им. XXI съезда КПСС. III КРАСНОАРМЕЙСКУГОЛЬ: 13 – Краснолиманская, 14 – Красноармейская Западная 1, 15 – им. А.Г. Стаханова, 16 – Центральная. IV СЕЛИДОВУГОЛЬ: 17 – Россия, 18 – Украина. V ДОНЕЦКУГОЛЬ: 19 – Октябрьский рудник, 20 – им. А.Ф. Засядько, 21 – им. Е.Т. Абакумова, 22 – Трудовская, 23 – Лидиевка, 24 – Южно-Донбасская 3, 25 – им. Героев 9-ой стрелковой дивизии. VI МАКЕЕВУГОЛЬ: 26 – им. XXV съезда КПСС, 27 – им. В.М. Бажанова, 28 – им. К.И. Поченкова, 29 – им. А.Б Батова. VII СОВЕТСКУГОЛЬ: 30 – Ясиновская Глубокая, 31 – им. В.И. Ленина, 32 – Октябрьская, 33 – Холодная Балка 3-10. VIII ОКТЯБРЬУГОЛЬ: 34 – Ждановская, 35 – Харцызская. IX ШАХТЁРСКАНТРАЦИТ: 36 – Комсомолец Донбасса, 37 – им. В.И. Чапаева, 38 – Шахтерская-Глубокая. X ТОРЕЗАНТРАЦИТ: 39 – Прогресс. XI ОРДЖОНИКИДЗЕУГОЛЬ: 40 – им. Карла Маркса, 41 – Красный Профинтерн. XII АРТЁМУГОЛЬ: 42 – им. К.Я. Румянцева, 43 – Комсомолец, 44 – им. В.И. Ленина, 45 – Кочегарка. XIII ДЗЕРЖИНСКУГОЛЬ: 46 – им. К.Е. Ворошилова. XIV ЛИСИЧАНСКУГОЛЬ. XV ПЕРВОМАЙСКУГОЛЬ: 47 – Горская, 48 – Карбонит, 49 – Золотая, 50 – Первомайская. XVI СТАХАНОВУГОЛЬ: 51 – им.С.М. Кирова, 52 – им. Ильича, 53 – Криворожская. XVII ВОРОШИЛОВГРАДУГОЛЬ: 54 – Украина, 55 – Черкасская, 56 – Ворошиловградская 1, 57 – им. В.И. Ленина. XVIII КРАСНОДОНУГОЛЬ: 58 – Самсоновская Западная, 59 – Молодогвардейская, 60 – Суходольская, 61 – Суходольская Восточная. XIX ДОНБАССАНТРАЦИТ: 62 – Миусинская, 63 – Краснолучская. XX АНТРАЦИТ. XXI РОВЕНЬКИАНТРАЦИТ: 64 – им. В.В. Вахрушева, 65 – им. М.В Фрунзе, 66 – им. XXIII съезда КПСС, 67 – им. Космонавтов. XXII СВЕРДЛОВАНТРАЦИТ: 68 – им. П.Л. Войкова, 69 – Маяк, 70 – Одесская, 71 – Красный Партизан, 72 – им. 60-летия СССР. XXIII ГУКОВУГОЛЬ: 73 – Гуковская, 74 – им. 50-летия Октября, 75 – им. 60-летия Ленинского Комсомола, 76 – Обуховская. XXIV РОСТОВУГОЛЬ: 77 – Западная Капитальная, 78 – Юбилейная, 79 – Аютинская, 80 – Глубокая, 81 – Майская, 82 – Южная.

Приазовский блок. Карта разломно-блоковой тектоники Украинского щита (1984)

Карта разломно-блоковой тектоники Украинского щита / Подгот. по материалам Мингео УССР, ПГО "Кировгеология", АН УССР ; сост.: В. М. Клочков [и др.]; ред. Г. И. Каляев . Киев : М-во геологии УССР, 1984. Масштаб: 1:1 000 000. (Комплект карт "Геология и металлогения Украинского щита" / гл. ред. П. Н. Сторчак; отв. ред. Л. С. Галецкий).

Приазовский блок. Геологическая карта докембрийских образований Украинского щита (1984)

Геологическая карта докембрийских образований Украинского щита / Подгот. по материалам Мингео УССР, ПГО "Кировгеология", АН УССР ; сост.: В. М. Клочков [и др.]; ред.: Н. П. Щербак, Д. Ф. Володин. Киев : М-во геологии УССР, 1984. Масштаб: 1:1 000 000. (Комплект карт "Геология и металлогения Украинского щита" / гл. ред. П. Н. Сторчак; отв. ред. Л. С. Галецкий).

Литовченко Е.И. Гранитные пегматиты Западного Приазовья (1976)

Литовченко Е. И. Гранитные пегматиты Западного Приазовья / Е. И. Литовченко; АН УССР, Ин-т геохимии физики минералов. Киев : Наук. думка, 1976. 130 с., 6 л. ил., карт.

«Впервые подробно рассматривается вопросы минералогии и условия образования гранитных пегматитов Западного Приазовья. Наряду с детальным изучением породообразующих и второстепенных минералов особое внимание уделено акцессориям редких элементов. Установлен переходный ряд от аплитов к пегматитам.

Исследованием включений минералообразующих растворов подтверждается концепция происхождения пегматитов, согласно которой ранний магматический этап сменился перекристаллизацией. Давления и агрегатные состояния минералообразущих растворов пегматитов и вмещавших пород свидетельствуют о различных условиях их образования. Установлены общие закономерности размещения редких элементов.

Район исследований расположен в пределах Приазовского массива, являющегося юго-восточной окраиной Украинского щита и занимающего площадь более 3000 км². Наиболее крупные пегматитовые тела сосредоточены в районах сел Елисеевки, Елизаветовки, Долинского, Андреевки, Радионовки.

Книга рассчитана на минералогов, петрографов, геохимиков и производственников, занимающихся разработкой пегматитов».

Завантажити PDF

Донецький кам'яновугільний басейн. Карта корисних копалин України (2003)

Карта корисних копалин України. The map of mineral commodities of Ukraine. Автори: В.В. Цьоха, В.А. Колосовська, Л.О. Демехін, В.М. Соловицький , К.О. Суходольський. Редактор карти Д.С. Гурський. Карту складено за матеріалами виробничих та науково-дослідних організацій Державної геологічної служби України, 2003 р.  Масштаб: 1:1 000 000.