Балка Чиркова. Бахмут

Балка Чиркова — ліва притока Бахмутки. Свою назву струмок отримав на честь Семена Чиркова, капітана Ізюмського слобідського полку та коменданта Бахмутської фортеці. Топонім відомий щонайменше з кінця XVIII століття.

Семен Чирков та керуючий соляними промислами Микита Вепрейський у 1721 р. організували розвідувальну партію й виявили за 25 верст від Бахмута, у балці Скелеватій , поклади вугілля для промислової розробки, ставши таким чином першовідкривачами Донецького вугільного басейну. Видобуте викопне вугілля використовувалося під час солеваріння й у ковальських горнах.

Мельников Ф.Ф. «Шахта соляная» (1956)

Мельников Ф.Ф. «Шахта соляная», 1956 г.
Картон, масло. 33 x 27 см.

Мельников Федор Федорович (1920-2003) - живописец, скульптор, керамист, искусствовед. Родился 29 января 1920 года в пос. Брянцевка Бахмутского уезда Екатеринославской губ из семьи рабочих. С 1928 по 1938 учился в поселковой средней школе и одновременно обучался рисованию и музыке в клубе. После окончания школы преподавал там же рисование и историю. В 1939 уехал в Ленинград и поступил в живописное отделение в Институт живописи, скульптуры и архитектуры. Руководил духовым оркестром в клубе Академии художеств. В июле 1941 вступил в народное ополчение, участвовал в обороне Ленинграда. В 1943 был ранен и эвакуирован в пос. Талды-Курган Казах. ССР, в 1944 возвратился на Брянцевский соляной рудник. Работал художником в клубе шахты им. К. Либкнехта. 

Криволуцькі читання – 2020: Крива Лука, Маяки, Щурове, Ямпіль та інші. Забуті назви на шляху, позначеному сіллю (2020)

Криволуцькі читання – 2020: Крива Лука, Маяки, Щурове, Ямпіль та інші. Забуті назви на шляху, позначеному сіллю : зб. іст.-краєзнав. праць. Лиман, 2020. 156 с.

Збірник «Криволуцькі читання – 2020: Крива Лука, Маяки, Щурове, Ямпіль та інші. Забуті назви на шляху, позначеному сіллю» пропонує читачам ознайомитися з матеріалами третьої краєзнавчої конференції, що відбулась 21 листопада 2020 року. Провідною темою заходу стали дослідження солепромислів у регіоні, а також значення солі в інших проявах життя та побуту українців. Мета краєзнавчої ініціативи – сприяти дослідженню сіл середнього Придінців’я та розвитку їх туристичного потенціалу.

ЗМІСТ:

Вступ
Дрогомирецька О.В. Сіль як невід’ємна складова історії та культури українців
Синиця Я.В. Особлива роль Кривої Луки на шляху, позначеному сіллю
Духін О.Й. Солеваріння на Торських солоних озерах
Соловар В.В. Історія села Маяки на соляному шляху
Іванькова І.Г. Селище Райгородок. Минуле, сьогодення, сподівання
Фотина Н.Ю. Чумацкий шлях или Валуйская дорога в Щурово
Меценко М.В., Кулішов М.В. Нова Сіль – забутий солепромисел в історії Середнього Придінців’я
Меценко М.В. Городок Ямпіль у складі Ізюмського слобідського полку
Омельченко С.І. Про кремінь, джерельну воду і …сіль
Новосельський А.М. Ідентифікація солеварного заводу в басейні Кривого Торця (др. пол. 60-х років XVIII ст.)
Кулішов М.В., Новосельський А.М. Солеварний завод в середній течії р. Клебан-Бик
Тараман А.В. «Солона історія» діда Баглая
Ломако М.М. Бахмут 1774 року (зі щоденника Йоганна Антона Гільденштедта)
Соколовский Г.С. Акционерное общество «Бахмутская Соль»
Ломако Н.Н., Кулишов М.В. Рассолопровод «Донсода - Карфаген»
Кулішов М.В. Витоки геологічного та індустріального туризму на Донеччині
Новосельский А.М. Из истории первых экскурсий и концертов в соляных шахтах близ Бахмута (пер. четв. ХХ века)
Бандуровский К.В. «Соль нетлѣнїя и вкус вѣчности» – образ соли в трудах Григория Сковороды

Завантажити PDF

Усачук А.Н. Исследование памятника истории промышленности и техники в Донбассе: Старопетровский чугунолитейный завод (Archaeoastronomy and Ancient Technologies, 2019)

Усачук А.Н. Исследование памятника истории промышленности и техники в Донбассе: Старопетровский чугунолитейный завод. Archaeoastronomy and Ancient Technologies. 2019. №7 (2). С. 18–78.

Статья посвящена истории попытки построить на юге Российской империи экспериментальный чугунолитейный завод в конце 50-х гг. XIX в. Местоположение завода оказалось на территории нынешней Донецкой области, в районе современного г. Енакиева. Собственно, появление города Енакиева опосредствовано связано с сооружением этого завода. В статье прослежена история изучения Старопетровского завода, вплоть до археологических раскопок, проведенных в 2008 г. с целью уточнения вопросов, связанных с расположением объекта. Учитывая относительно недавнее время бытования изучаемого археологического памятника, интересной деталью исследования явилось сочетание археологических методов исследования с устной традицией. Исследования Старопетровского чугунолитейного завода стало первым примером развития индустриальной археологии в Донбассе.

Скачать PDF

Меловые терриконы Райгородка. Северный Донбасс

Если вы любите необычные места и не утратили способности удивляться, загляните в Райгородок. Меловые терриконы, ставшие настоящей визитной карточкой села и оригинальной фотозоной, позволят каждому выбрать неповторимый ракурс и похвастаться перед друзьями невероятными кадрами. Райгородское месторождение — это одно из самых крупных месторождений мела в Северном Донбассе. Подробнее о истории разработки читать по ссылке.

Соляна шахта Соледару VR

Мiсто Соледар — центр соляної промисловості України. Сіль знайшла своє місце не лише в назві, але й в офіційній символіці міста Соледар - у гербі та на прапорі. Понад сторіччя соляні шахти були джерелом багатства Бахмутського краю, а в сьогоденні є одним із популярних місць України та туристичним магнітом Донецької області.

Найголовнішими місцями соляної шахти № 1-3 у м. Соледарі є розташовані у Пiдбрянцівському пласті на глибині 288 метрів лікувально-туристично-розважальний комплекс та музей солевидобутку.

ПОЧАТИ ПЕРЕГЛЯД

Над імерсивною подорожжю працювали:

• Сергій Орлик (Travelbox VR) — фотозйомка панорам-360°, розробка вiртуального туру
• Михайло Кулішов — краєзнавчі матеріали, фотографії, ілюстрації
• Оксана Дрогомирецька — підготовка текстів
• Яна Синиця — загальна організація

Інтерактивний додаток «Імерсивна подорож соляною шахтою Соледара» розроблено для проєкту «Шлях, позначений сіллю», що реалізується ГО «ЦПГА «Крила» в межах Програми ООН із відновлення та розбудови миру за фінансової підтримки Європейського Союзу.

Солона історія Сходу України. Презентація проєкту

Презентація завершила колективну працю ГО «Центр підтримки громадської активності «Крила» і партнерів в межах грантового проєкту «Шлях, позначений сіллю».

Стряповский гипсовый рудник. Новые исследования

Яр Крутенький. Бахмут

Гипсовые рудники на Кирилловке. Бахмут

Кудрявцева Т.С., Шехтер М.Е. Д.И. Менделеев и угольная промышленность России (Углетехиздат, 1952)

Кудрявцева Т.С., Шехтер М.Е. Д.И. Менделеев и угольная промышленность России — Москва: Углетехиздат, 1952 – 88 с.

«Пребывание и деятельность великого ученого в Донбассе – немаловажное событие в истории русской каменноугольной промышленности, в истории Донецкого бассейна. Дмитрий Иванович тщательно готовился к этой поездке. Предварительно он проделал огромную работу. Значительно пополнен был раздел библиотеки Д.И. Менделеева «Каменные угли», выделенный самим ученым. Сюда вошел ряд книг, освещавших самые разнообразные вопросы, касавшиеся Донбасса.

В материалах музея Д.И. Менделеева, в личном архиве ученого, в альбомах писем, собранных самим Дмитрием Ивановичем, как уже отмечалось, значительное число документов относится к 1888 году, к менделеевским поездкам в Донбасс. Исключительную ценность представляет записная книжка Д.И. Менделеева 1886–1888 годов. Лишь недавно, в конце 1951 года, она была полностью расшифрована».

Скачать PDF
Специально для сайта книга предоставлена Кадацкой Ларисой Владимировной (Лисичанский государственный горно-индустриальный колледж).

Шлаттер И.А. Обстоятельное наставление рудному делу (1760)

Шлаттер И.А. Обстоятельное наставление рудному делу, состоящее из четырех частей, в которых описаны рудокопныя места, жилы и способы для прииску оных, також учреждение новых рудников, потребныя к рудному произведению машины, и разобрание, толчение, и промывание руд; с прибавлением о добывании каменнаго уголья, сочиненное и многими чертежами изъясненное действительным статским советником, Берг-коллегии президентом и Монетной канцелярии главным судьею Иваном Шлаттером / И.А. Шлаттер. — [СПб]: Печатано при Императорской Академии Наук, 1760. – 292 с., 37 л. черт.

Из книг по рудному делу середины XVIII в. следует отметить труды Ивана Андреевича Шлаттера. В 1760 г. была издана книга И.А. Шлаттера "Обстоятельное наставление рудному делу...". Работая с 1722 г. в России в области рудного дела, а с 1760 по 1767 г. – президентом берг-коллегии, И. Шлаттер оставил после себя в области металлургии и рудного дела много полезных переводов из иностранной литературы и несколько оригинальных трудов. В числе последних имеются руководства по пробирному и плавильному делу, монетному искусству и рудному делу. Книга И. Шлаттера представляет собою руководство в практической работе по рудному делу, которым пользовались на местах наравне с немногими на то время книгами, изданными на русском языке по рудному делу. Она до некоторой степени отражает собой уровень технической практики в области поисков, добычи и обработки руд в России в 60-х годах XVIII в.