Актан Г.А. (Гильгендорф) о солеросе (Salicornia). Соледар

Интересный отрывок из уже публиковавшегося на сайте детского произведения Актан Г.А. (Гильгендорф). Белая шахта. Экскурсия на соляной рудник в Донбассе, 1926 г.  В 1926 году группа пионеров из Москвы посещает Брянцевский соляной рудник в Донбассе. Пионеры знакомятся со способами добычи соли, устройством рудника, трудом и бытом рабочих.

«Прямо перед домом начинается и уходит на десятки верст степь. Холмы и поляны, овраги, и ни деревьев, ни кустов, — только сухая высушенная трава. Катюшка бежит на холмы и возвращается с пучком какой-то сочной, с красными шишечками травы. Я зову ребят и показываю им растение.

— Это солончаковое растение, такое может расти только в местах, где в земле есть соль. Видите, какое оно сочное и местами как-будто из мокрой соли. Это так называемые галофиты, по ним обычно и определяются соляные районы. Там, где растут такие виды, производят изыскания и находят на глубине соль.

— Ну, пойдемте на рудник! — зову я ребят. Мы идем по дороге мимо жидкого сада, когда — то бывшего густым; это видно по многочисленным пням. Поднимаемся на горку и подходим к руднику.

Это Брянцевский рудник, теперь называющийся 1-й Либкнехтовский».

#шляхпозначенийсіллю
#геотуризм

Ломако М.М. Підземна газифікація кам'яного вугілля (2021)

Новик К.Й. Деякі представники копальної фльори з кам'яновугільних покладів Донецького басейну (Матеріяли до загальної та застосованої геології України. Випуск VIII, 1931)

Новик К.Й. Деякі представники копальної фльори з кам'яновугільних покладів Донецького басейну — Київ: Матеріяли до загальної та застосованої геології України. Випуск VIII, 1931. – 144 с., 25 л. табл.

«Ця робота з’являється як наслідок опрацювання колекції копальних рослин Донецького кам’яновугільного басейну, що міститься в Геологічному Кабінеті Дніпропетрівського Гірничого Інституту. Її збирали на протязі часу, відколи існує Інститут, студенти під час польових робіт, а також особи, що працювали в Геологічному Кабінеті Інституту.

Частину цього матеріялу зібрав і опрацював М.Д. Залєський, оскільки мені відомо, ще до 1902 року, коли він працював в Дніпропетрівському Гірничому Інституті за асистента проф. Н.И. Лебедева. Цей матеріял, разом з цією колекцією, передав мені завідувач науково-дослідної катедри геології проф. Н.И. Лебедев для опрацювання. Переглянувши всі визначення М.Д. Залєського, я наважилася цей матеріял залічити до своєї роботи, відзначивши це відповідно в тексті, маючи на увазі, що він, здебільшого, не був опублікований до цього часу.

Нарешті, значну частину матеріялу зібрала я під час польових робіт у Донбасі влітку 1927, 28 і 29 рр. в районах Грушівсько-Несвітаївському, Боково-Штерівському, Чистяково-Міюському, Мушкетівському й Гришинському».

Завантажити PDF

Подземный каякинг. Иванградский рудник

 Подземный каякинг в Иванградском гипсовом руднике, 2021 г.

Гайдук В.А. Юз і Юзівка. Юз и Юзовка (2000)

Гайдук В.А. (ред.) Юз і Юзівка. Юз и Юзовка — Донецк: Кардинал, 2000. – 339 с.

В книге рассматривается история жизни и деятельности Джона Юза, его последователей и их вклад в развитие промышленности, экономики, культуры и социальной инфраструктуры города Юзовки (Донецка). Книга содержит богатый фактический материал и фотодокументы, которые свидетельствуют о становлении и развитии Юзовки как индустриального центра Украины. Предназначена для широкого круга читателей. Кроме первой авторской части, книга содержит перевод книги английского исследователя Боуина "Джон Хьюз (Юзовка) 1814-1889", художественные произведения и фольклор, которые так или иначе связаны с личностью Д. Юза или Юзовки, воспоминания или историю деятельности выдающихся современников и потомков. Все материалы по возможности подтверждаются соответствующими документами. Авторы книги пытаются создать атмосферу тех времен, пользуясь большим количеством источников и освещая разные взгляды.

В сборе материалов на различных этапах работы над книгой авторам помогали сотрудники Государственного архива Донецкой области, Донецкого краеведческого музея, Донецкой областной универсальной научной библиотеки им. Н.К. Крупской.

Скачать PDF

С Днем геолога!

Поздравляю всех причастных, профессионалов и любителей, с Днём геолога! Находок и открытий, удачных поездок и новых знаний.

Балка Чиркова. Бахмут

Балка Чиркова — ліва притока Бахмутки. Свою назву струмок отримав на честь Семена Чиркова, капітана Ізюмського слобідського полку та коменданта Бахмутської фортеці. Топонім відомий щонайменше з кінця XVIII століття.

Семен Чирков та керуючий соляними промислами Микита Вепрейський у 1721 р. організували розвідувальну партію й виявили за 25 верст від Бахмута, у балці Скелеватій , поклади вугілля для промислової розробки, ставши таким чином першовідкривачами Донецького вугільного басейну. Видобуте викопне вугілля використовувалося під час солеваріння й у ковальських горнах.

Мельников Ф.Ф. «Шахта соляная» (1956)

Мельников Ф.Ф. «Шахта соляная», 1956 г.
Картон, масло. 33 x 27 см.

Мельников Федор Федорович (1920-2003) - живописец, скульптор, керамист, искусствовед. Родился 29 января 1920 года в пос. Брянцевка Бахмутского уезда Екатеринославской губ из семьи рабочих. С 1928 по 1938 учился в поселковой средней школе и одновременно обучался рисованию и музыке в клубе. После окончания школы преподавал там же рисование и историю. В 1939 уехал в Ленинград и поступил в живописное отделение в Институт живописи, скульптуры и архитектуры. Руководил духовым оркестром в клубе Академии художеств. В июле 1941 вступил в народное ополчение, участвовал в обороне Ленинграда. В 1943 был ранен и эвакуирован в пос. Талды-Курган Казах. ССР, в 1944 возвратился на Брянцевский соляной рудник. Работал художником в клубе шахты им. К. Либкнехта. 

Криволуцькі читання – 2020: Крива Лука, Маяки, Щурове, Ямпіль та інші. Забуті назви на шляху, позначеному сіллю (2020)

Криволуцькі читання – 2020: Крива Лука, Маяки, Щурове, Ямпіль та інші. Забуті назви на шляху, позначеному сіллю : зб. іст.-краєзнав. праць. Лиман, 2020. 156 с.

Збірник «Криволуцькі читання – 2020: Крива Лука, Маяки, Щурове, Ямпіль та інші. Забуті назви на шляху, позначеному сіллю» пропонує читачам ознайомитися з матеріалами третьої краєзнавчої конференції, що відбулась 21 листопада 2020 року. Провідною темою заходу стали дослідження солепромислів у регіоні, а також значення солі в інших проявах життя та побуту українців. Мета краєзнавчої ініціативи – сприяти дослідженню сіл середнього Придінців’я та розвитку їх туристичного потенціалу.

ЗМІСТ:

Вступ
Дрогомирецька О.В. Сіль як невід’ємна складова історії та культури українців
Синиця Я.В. Особлива роль Кривої Луки на шляху, позначеному сіллю
Духін О.Й. Солеваріння на Торських солоних озерах
Соловар В.В. Історія села Маяки на соляному шляху
Іванькова І.Г. Селище Райгородок. Минуле, сьогодення, сподівання
Фотина Н.Ю. Чумацкий шлях или Валуйская дорога в Щурово
Меценко М.В., Кулішов М.В. Нова Сіль – забутий солепромисел в історії Середнього Придінців’я
Меценко М.В. Городок Ямпіль у складі Ізюмського слобідського полку
Омельченко С.І. Про кремінь, джерельну воду і …сіль
Новосельський А.М. Ідентифікація солеварного заводу в басейні Кривого Торця (др. пол. 60-х років XVIII ст.)
Кулішов М.В., Новосельський А.М. Солеварний завод в середній течії р. Клебан-Бик
Тараман А.В. «Солона історія» діда Баглая
Ломако М.М. Бахмут 1774 року (зі щоденника Йоганна Антона Гільденштедта)
Соколовский Г.С. Акционерное общество «Бахмутская Соль»
Ломако Н.Н., Кулишов М.В. Рассолопровод «Донсода - Карфаген»
Кулішов М.В. Витоки геологічного та індустріального туризму на Донеччині
Новосельский А.М. Из истории первых экскурсий и концертов в соляных шахтах близ Бахмута (пер. четв. ХХ века)
Бандуровский К.В. «Соль нетлѣнїя и вкус вѣчности» – образ соли в трудах Григория Сковороды

Завантажити PDF

Усачук А.Н. Исследование памятника истории промышленности и техники в Донбассе: Старопетровский чугунолитейный завод (Archaeoastronomy and Ancient Technologies, 2019)

Усачук А.Н. Исследование памятника истории промышленности и техники в Донбассе: Старопетровский чугунолитейный завод. Archaeoastronomy and Ancient Technologies. 2019. №7 (2). С. 18–78.

Статья посвящена истории попытки построить на юге Российской империи экспериментальный чугунолитейный завод в конце 50-х гг. XIX в. Местоположение завода оказалось на территории нынешней Донецкой области, в районе современного г. Енакиева. Собственно, появление города Енакиева опосредствовано связано с сооружением этого завода. В статье прослежена история изучения Старопетровского завода, вплоть до археологических раскопок, проведенных в 2008 г. с целью уточнения вопросов, связанных с расположением объекта. Учитывая относительно недавнее время бытования изучаемого археологического памятника, интересной деталью исследования явилось сочетание археологических методов исследования с устной традицией. Исследования Старопетровского чугунолитейного завода стало первым примером развития индустриальной археологии в Донбассе.

Скачать PDF

Меловые терриконы Райгородка. Северный Донбасс

Если вы любите необычные места и не утратили способности удивляться, загляните в Райгородок. Меловые терриконы, ставшие настоящей визитной карточкой села и оригинальной фотозоной, позволят каждому выбрать неповторимый ракурс и похвастаться перед друзьями невероятными кадрами. Райгородское месторождение — это одно из самых крупных месторождений мела в Северном Донбассе. Подробнее о истории разработки читать по ссылке.

Соляна шахта Соледару VR

Мiсто Соледар — центр соляної промисловості України. Сіль знайшла своє місце не лише в назві, але й в офіційній символіці міста Соледар - у гербі та на прапорі. Понад сторіччя соляні шахти були джерелом багатства Бахмутського краю, а в сьогоденні є одним із популярних місць України та туристичним магнітом Донецької області.

Найголовнішими місцями соляної шахти № 1-3 у м. Соледарі є розташовані у Пiдбрянцівському пласті на глибині 288 метрів лікувально-туристично-розважальний комплекс та музей солевидобутку.

ПОЧАТИ ПЕРЕГЛЯД

Над імерсивною подорожжю працювали:

• Сергій Орлик (Travelbox VR) — фотозйомка панорам-360°, розробка вiртуального туру
• Михайло Кулішов — краєзнавчі матеріали, фотографії, ілюстрації
• Оксана Дрогомирецька — підготовка текстів
• Яна Синиця — загальна організація

Інтерактивний додаток «Імерсивна подорож соляною шахтою Соледара» розроблено для проєкту «Шлях, позначений сіллю», що реалізується ГО «ЦПГА «Крила» в межах Програми ООН із відновлення та розбудови миру за фінансової підтримки Європейського Союзу.